УОСО́БЛЮВАТИСЯ, юється, недок. і док.
1. Проявлятися в конкретному вираженні, реальному образі, в матеріальній формі. В моїй уяві всі радянські дипкур’єри уособлювались в образі Нетте й Махмасталя (Кулик, Записки консула, 1958, 224).
2. тільки недок. Пас. до уосо́блювати 1, 2.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 453.