УПЕРІ́ЗУВАТИСЯ (ВПЕРІ́ЗУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., УПЕРЕЗА́ТИСЯ (ВПЕРЕЗА́ТИСЯ), ежу́ся, е́жешся, док. Перев’язувати, затягувати себе по талії, стегнах поясом або чимсь іншим. Майстер Никифір уриває роботу, уперізується і теж бере свічечку в руки (Черемш., Тв., 1960, 89); А Оляна гарно вбралась, Завинулась, вперезалась І пустилась до села… (Рудан., Тв., 1959, 50); Чом писаря не любить? Писар буде паном: Обується в личаки, Впережеться валом (Україна.., І, 1960, 88).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 457.