УПОВІ́ЛЬНЕННЯ (ВПОВІ́ЛЬНЕННЯ), я, с. Дія за знач. упові́льнити. Однакові початки рядків (анафори) — один із звичайних засобів творців дум. Таким самим звичним засобом є і ретардація, навмисне уповільнення розповіді (Рильський, IX, 1962, 227); Гальма необхідні для уповільнення руху автомобіля, а в разі потреби для швидкої його зупинки (Автомоб., 1957, 6).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 462.