УПРИ́СКУВАННЯ (ВПРИ́СКУВАННЯ), я, с., рідко. Дія за знач. упри́скувати. Роблять вприскування йодоформу. Се процедура довга.., та.. не викрутишся від неї, бо нога за останній час все одно зовсім не хотіла мені служить (Л. Укр., V, 1956, 185).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 469.