УРА́ЗКА, и, ж., заст. Пошкодження. Ні, то не філоксера, то від механічної уразки напухла мочка… (Коцюб., І, 1955, 207); // Ранка. * Образно. Вона простить йому граду, загоїть як-небудь ті уразки, що поробив він, необачний, на її серці (Л. Янов., І, 1959, 261).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 473.