Слово "урочистість" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


УРОЧИ́СТІСТЬ (ВРОЧИ́СТІСТЬ), тості, ж.

1. Абстр. ім. до урочи́стий. З великою урочистістю й теплотою пройшло там [у Грузії] у 1951 р. святкування 80-річчя з дня народження Лесі Українки (Рильський, IX, 1962, 115); Бутневич кінчив промову дуже скоро, — дощ зривав усю урочистість зустрічі (Мик., II, 1957, 563); Вечеря набрала родинної святковості й врочистості (Баш, На.. дорозі, 1967, 87); Дехто почепив піонерського галстука просто поверх фуфайки або пальтечка: нехай усі бачать урочистість сьогоднішнього дня (Кучер, Прощай.., 1957, 221); Відчувалась якась урочистість, всіх охопило загальне піднесення. У наше життя ввійшла якась свіжа хвиля, розрізнений колектив почав складатися в один кулак (Збан., Малин. дзвін, 1958, 178); Порівняння вносять то елементи гумору, то надають мові урочистості й поважності (Укр. літ., 9, 1957, 60); Довкола відчувалось піднесення, відчувалась урочистість прощання, кришталеве почуття дружби й любові (Сміл., Зустрічі, 1936, 208).

2. перев. у мн. Урочисті заходи, дії на відзначення якоїсь знаменної дати, події і т. ін. В ніч перед великими урочистостями князь Ярослав однаково вибрав час, щоб прийняти в гридниці Ситника (Загреб., Диво, 1968, 695); Ювілейні урочистості завершувалися в парку, на багатотисячному стадіоні (Літ. Укр., 2.VІІ 1968, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 482.