УРЯ́ДЖЕНИЙ (ВРЯ́ДЖЕНИЙ), а, е, діал., розм. Дієпр. пас. мин. ч. до уряди́ти. Перед святим вечером [вечором] вдень грала музика в саду міському, а в церквах були вряджені вертепи (Л. Укр., V, 1956, 384); Коли піп з гостем посідали на лавках у хаті, урядженій, як і селянські, Тихович оповів свою пригоду (Коцюб., І, 1955, 225); Город був уряджений на англійський лад, на зелених газонах виднілися клумби всіляких квітів (Кобр., Вибр., 1954, 84); — Іде [удова] хороша, уряджена та весела, і дивиться, чи нема його [Якова] де (Вовчок, І, 1955, 220).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 484.