УСА́ДКА, и, ж., техн. Зменшення об’єму, розмірів при висиханні, охолодженні, застиганні і т. ін. Відомі до цього часу в будівельній практиці цементи.. при тужавінні і твердінні зменшуються в об’ємі, тобто дають усадку (Таємн. вапна, 1957, 67).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 485.