УСКЛА́ДНЮВАТИСЯ, нюється і УСКЛАДНЯ́ТИСЯ, ня́ється, недок., УСКЛАДНИ́ТИСЯ, ни́ться, док.
1. Ставати складнішим, різноманітнішим, насиченішим (за складовими частинами, характером особливостей, зв’язків і т. ін.). В міру розвитку кори головного мозку розвивається і ускладнюється психічна діяльність (Наука.., 11, 1958, 30); Ускладнилося життя, незмірно зросла людина, мистецтво небувало заглибилось у людські душі (Рад. літ-во, 9, 1966, 6).
2. Набувати додаткових труднощів, ставати важчим, потребувати більших зусиль для здійснення, виконання, розв’язання і т. ін. чого-небудь. У Домки становище ще більш ускладнилось. Щоб поїхати до міста, потрібні були гроші, а позичити було ні в кого, і вона продала корову (Панч, II, 1956, 30); Становище, справді, з кожною хвилиною ускладнялося. На кулемет Булгакова вороги звернули увагу (Ле, Мої листи, 1945, 121); // Ставати важчим, серйознішим (про хворобу). У другій половині 1902 р. недуга все ускладнювалася і поглиблювалася, але поет [П. Грабовський] вперто чинив їй опір (Рад. літ-во, 1, 1965, 63).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 489.