Слово "уставний" - пояснення

УСТА́ВНИЙ¹, а, е. Прикм. до уста́в¹. Залишились [у лісі] тільки ті [люди], що мали свої споконвічні ..сади, що були закріплені за ними «інвентарними правилами» 1848 р., а потім вписані і в уставні грамоти (Стельмах, І, 1962, 232).

УСТА́ВНИЙ², а, е, лінгв. Прикм. до уста́в². У східних слов’ян кирилівський, або уставний, алфавіт панує до кінця XIV ст. (Рад. літ-во, 5, 1958, 45).

УСТАВНИ́Й див. вставни́й.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 496.