Слово "установка" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


УСТАНО́ВКА, и, ж.

1. Дія за знач. устано́влювати, установи́ти 1. Установкою називається процес закріплення деталі на верстаті чи в лещатах для обробки (Практ. з машинозн., 1957, 236); Застосовується також установка двигуна в шарнірі: напрям польоту змінюється завдяки його повороту (Наука.., 8, 1958, 16).

2. Пристрій, механізм, за допомогою якого виконують певні операції або одержують щось. Над головами їм туркотіла вітрова установка, що добувала електроенергію для власної радіостанції (Панч, В дорозі, 1959, 242); Великі площі газонів краще поливати дощувальними установками (Озелен. колг. села, 1955, 164); Завідувач лабораторій стояв на помості коло продувальної установки (Шовк., Інженери, 1956, 174).

3. розм. Бойова гармата. Комісар сам стріляв з передньої установки (Ю. Янов., І, 1954, 53).

4. В артилерії — регулювання, наведення прицілу і цілика в цифрах. Присвічуючи шкалу цигарками і ліхтариками, наводчики востаннє перевіряли установки (Гончар, III, 1959, 155).

5. фізл. Зумовлена попереднім досвідом готовність людини до виконання певної діяльності; спрямованість діяльності організму або якогось його органу. У піддослідного, якому демонстрували різні за величиною кружки, вироблялась фіксована установка на нерівність об’єктів (Рад. психол. наука.., 1958, 30).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 497.