УСТАТКО́ВАНИЙ (ВСТАТКО́ВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до устаткува́ти. Полк затримався на зимньому приміщенні: табори ще не зовсім були встатковані (Сміл., Зустрічі, 1936, 49); Став Варенчук завідуючим новою свинофермою, щойно збудованою із залізобетону, устаткованою водопроводом (Жур., Звич. турботи, 1960, 214); В тісній землянці, устаткованій всілякими хатніми речами (тут було навіть люстро), було тепло й привабливо (Досв., Вибр., 1959, 180).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 498.