У́СТКА, у́сток, мн. Зменш.-пестл. до уста́. Здається, її гарна дівчина, і говориш з нею, як із другом, а тут на тобі, з її рожевих усток вилетить якесь брутальне слово (Фр., IV, 1950, 347).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 501.