УСУ́ШКА, и, ж., спец. Кількість, величина, на яку зменшується вага або об’єм, розміри чого-небудь при висиханні. Старший млинар ненавидить свого помічника тихою ненавистю, бо при Ярославі менше відходить з тих жалюгідних відходів «на пил, на усушку та на розтруску» (Вол., Місячне срібло, 1961, 192); Усушкою називається величина, на яку зменшується об’єм і розміри деревини при висушуванні (Стол.-буд. справа, 1957, 23).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 504.