УТА́БОРИТИСЯ (ВТА́БОРИТИСЯ), рюся, ришся, док. Те саме, що ота́боритися. По тій річці серед ночі Огнища палають.. Втаборились сіромахи, Потецького ждучи (П. Куліш, Вибр., 1969, 308); Повернув [Яким] на пишну поляну, щоб самому відпочити і свого гнідка попасти! Он уже він має думку утаборитись там, бач — розпрягає (Мирний, IV, 1955, 316).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 504.