Слово "ухо" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


У́ХО, а, с., розм. Те саме, що ву́хо. «А що, як, викравшись помалу, Забратися в Рутульський стан? — Шептав Низ в ухо Евріалу: — То каші наварили б там" (Котл., І, 1952, 221); В очах — жовто, чорно; а в ушах — пищало, стогнало, вило… (Мирний, І, 1949, 393); Кров била цівкою з-під пахви. Гай приклав ухо до грудей (Гончар, III, 1959, 51).

Аж за (по́за) у́хами (уша́ми) лящи́ть див. ляща́ти; Запада́ти в у́хо див. запада́ти; Надставля́ти (надста́вити) у́ха (у́ші) див. надставля́ти; Нам’я́ти уші див. намина́ти; Наставля́ти (наста́вити) у́хо див. наставля́ти1; Насторо́жувати (насторожи́ти) у́ші див. насторо́жувати; Нашоро́шувати (нашороши́ти) у́ші див. нашоро́шувати; Об’ї́сти у́ші див. об’їда́ти; Пропуска́ти ми́мо уше́й див. ми́мо2; Ти́хо, як в у́сі див. ти́хо; У́ші насторо́жилися див. насторо́жуватися.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 528.