УЧА́СНИЦЯ, і, ж. Жін. до уча́сник. Нехай вона по стежці життьовій Іде з ним спільно, думає і вчиться, Учасниця всіх тру́дів, втіх, надій (Фр., XI, 1952, 423); Біля нього [кола] стояв столик і сидів суддя, викликаючи учасниць [змагання] (Собко, Стадіон, 1954, 8).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 531.