УЧИ́ТЕЛЬСТВО (ВЧИ́ТЕЛЬСТВО), а, с.
1. збірн. Учителі. Радянське вчительство, виховане Комуністичною партією, стало великою культурною і політичною силою країни (Ком. Укр., 8, 1965, 15); Портрети Чернишевського, Писарєва, Добролюбова, Ушинського, Шевченка, на кому виховувались цілі покоління народного вчительства, шанували в його родині, як і портрет Леніна (Довж., І, 1958, 292).
2. заст. Те саме, що учителюва́ння. Я чув слова: учительство — то є благородна місія, учитель — то трудівник чесний (Вас., Незібр. тв., 1941, 189); На вчительство дав згоду [Михась] (Воскр., І всерйоз.., 1960, 71).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 536.