УШНИ́ПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. ушни́пляться; док., діал. Втупитися. Їхню розмову перебив телеграфіст, який ушнипився очима в білу стрічку, що, вигинаючись, соталась із телеграфного апарата (Панч, І, 1956, 347); Редактор розірвав конверт, жадібно ушнипився очима в папірець (Рудь, Боривітер, 1969, 129).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 541.