ФАВОРИ́ТНИЙ, а, е. Який є фаворитом; улюблений. Асесор з Реєнтом, як двоє ворогів, Сперечку почали про фаворитних псів (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 44).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 549.