ФАГОЦИТО́З, у, ч., біол. Захисне пристосування організмів, що виражається в захоплюванні й перетравлюванні фагоцитами чужорідних частинок, у тому числі бактерій та залишків відмерлих клітин. Фагоцитоз є однією з найважливіших захисних властивостей організму від сторонніх тіл, у тому числі і від патогенних мікробів (Наука.., 3, 1962, 7).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 549.