Слово "факельник" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ФА́КЕЛЬНИК, а, ч.

1. заст. Людина в спеціальному траурному одязі, що несе факел у похоронній процесії. — Заїхав я раз одному факельникові з похоронного бюро по пиці, а він мені (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 43).

2. Той, хто підпалює що-небудь за допомогою факела; палій. На мотоциклах з вогняними віхтями гасають [фашистські] факельники і підпалюють стріхи (С. Ол., З книги життя, 1968, 76).

Фа́кельник війни́ — те саме, що Палі́й війни́ (див. палі́й). Міжнародна обстановка сьогодні така, що Радянський Союз, всі соціалістичні країни, миролюбні народи здатні охолодити надто запопадливих факельників війни (Рад. Укр., 7.XI 1960, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 551.