ФАЛ, а, ч. Трос, мотузка для підняття вітрил, сигнальних прапорів і т. ін. Зустрічний вітер висвистував у фалах і вантах, збивав з ніг (Ткач, Крута хвиля, 1956, 126); // Трос-шланг, за допомогою якого здійснюється зв’язок між космонавтом, що перебуває за бортом космічного корабля, і космонавтами на борту корабля. Перебуваючи за бортом космічного корабля, космонавти підтримують постійний зв’язок із командирами кораблів через фали, що з’єднують скафандри з кораблем (Рад. Укр., 18.I 1969, 2).
&́9671; Авіаці́йний фал — мотузка для розкриття парашута без участі парашутиста, яку прикріплюють одним кінцем до спеціального стрижня в кабіні літака, а другим — до витяжного кільця парашута.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 554.