ФАНТАСМАГО́РІЯ, ї, ж., книжн.
1. Світлова картина, химерно-фантастичне зображення, одержуване за допомогою оптичних приладів. *У порівн. Гори мріють, наче пишна фантасмагорія (Н.-Лев., II, 1956, 399); // перев. чого. Химерне, незвичне поєднання, переплетіння, змішування чого-небудь. Аж тепер устиг роздивити [Калинович] добре досить незвичайну навіть у тій пекольній [пекельній] фантасмагорії картину (Фр., VI, 1951, 342); Переморгуються на тротуарах ліхтарі, їх матові відблиски разом з неоновими рекламами редакцій газет справді створюють дивну фантасмагорію світла (Рад. Укр., 5.V 1963, 4).
2. Примарне, фантастичне уявлення про що-небудь; фантазія (у 3 знач.), вигадка. Слід лише примусити Каргата говорити прилюдно.. Це враз показало б усю безпідставність його фантасмагорій тим, хто прислухається до його балаканини (Шовк., Інженери, 1956, 179); Апокаліпсична література.. містила безліч загадок і сумбурних фантасмагорій (Наука.., 6, 1967, 20).
3. Химерні видіння; щось нереальне, що існує лише в мріях, в уяві, уві сні. Розплившися, пливуть в його [Амедея] уяві хворій Червоні ліхтарі зашарених облич; Підносяться шляхетні шпаги свіч; Рушає карнавал нічних фантасмагорій (Бажан, Роки, 1957, 30).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 560.