ФАНТАСТИ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. фантасти́чний. Горький відстоював думку, що народний світогляд, при всій фантастичності окремих творінь народної творчості, в основі своїй реалістичний (Рильський, IX, 1962, 171); На стежках парку походжають, як дома, набундючені фазани, вилискуючи на сонці важким пурпуром, алмазами,.. накладаючи на все довколишнє колорит фантастичності (Гончар, Таврія, 1952, 125); Сахно силкувалася розважити себе, доводячи, що все це дурниці, просто збіг випадкових подій, які через свою несподіваність набирали якоїсь фантастичності (Смолич, І, 1958, 86).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 561.