ФАРАНДО́ЛА, и, ж. Французький (провансальський) старовинний народний хороводний танок у швидкому темпі. Низько гудуть тамбурини, як бджоли, І плинуть у піну і в блиск фарандоли, І прокурор, і книгар, і пастух, і жіноцтво (Рильський, І, 1960, 191).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 562.