ФАРБИ́СТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що барви́стий. Між чоловіками квітли святкові керсетки молодих куркулих, вив’язаних фарбистими хустками (Мик., II, 1957, 359); Вона стежила в нім [дзеркалі] за своєю ходою, бачила себе таку, як щодня оці два останні роки. Пава. Пишна, фарбиста, красива пава (Досв., Вибр., 1959, 231).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 563.