ФАРБУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок.
1. Покриватися або просочуватися фарбою. Екстракт з листя скумпії використовується в шкіряній промисловості для вироблення еластичної і міцної шкіри вищих сортів, яка легко фарбується в світлий колір (Наука.., 7, 1956, 21); Об’ємні нитки відзначаються високою міцністю і теплозахисними властивостями. Порівняно з шерстяними вони краще перуться і легше фарбуються (Веч. Київ, 21.I 1963, 1).
2. Фарбувати собі волосся, обличчя, губи; малюватися. Пані в покоях — пудриться коло дзеркала, фарбується… (Вас., III, 1960, 347).
3. тільки 3 ос. Пас. до фарбува́ти 1. Залізо на даху фарбувалось колись: .. може, в кого в пам’яті збереглося, якою саме фарбою (Головко, II, 1957, 92).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 564.