ФАРТУШО́К, шка́, ч. Зменш.-пестл. де фарту́х. Маруся почепила білий фартушок і наливала чай (Н.-Лев., VI, 1966, 86); Дівчатка були в новеньких темних платтячках, у білих фартушках (Коз., Листи.., 1967, 6).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 566.