ФАСА́ДНИЙ, а, е. Прикм. до фаса́д 1; розміщений на (у) фасаді, який є фасадом; чільний. Повертав [Тодоска] до будинку з фігурними фасадними окрасами в стилі барокко (Стельмах, І, 1962, 78); Зовнішні розписи Софії — це зображення, виконані у фасадних нішах собору, розписи зовнішніх частин віконних та дверних прорізів (Наука.., 1, 1971, 17); Фасадні двері; // Признач. для оздоблення фасаду. Фасадна облицювальна керамічна плитка.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 567.