ФАСУВА́ЛЬНИК, а, ч.
1. Робітник, що займається фасуванням. Фасувальники цеху мийних засобів.
2. Прилад, автомат, що фасує що-небудь. Фабрика освоїла випуск ще одного вартого уваги апарата — автоматичного фасувальника джему (Веч. Київ, 20.XII 1968, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 568.