ФЛЕГМАТИ́ЧНО. Присл. до флегмати́чний 2. — До нас доходила чутка, що ви й досі ще не оженились? — спитала в його Марта Кирилівна. — Ні, не оженився й досі, — обізвався флегматично Бичковський (Н.-Лев., VI, 1966, 39); Щоб розважити нудьгу, Митько почав дражнити отетерілого від спеки цапа, що флегматично вимахував своєю бородою на закопі (Панч, І, 1956, 82).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 605.