ФЛЮОРИ́Т, у, ч. Мінерал з класу фторидів, жовтий, фіолетовий, зелений, іноді безбарвний; плавиковий шпат. — Його [мармур] прикрасили .. кристали піриту, флюориту і червоного залізняку. З цієї краси треба різати богинь і героїв (Стельмах, II, 1962, 56).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 610.