ФОРЕ́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до форе́ль; // Признач. для розведення форелі. — Оголошуємо цю райську місцину нашими форельними угіддями (Загреб., Шепіт, 1966, 305); На Закарпатті створено п’ятнадцять форельних господарств, у яких вирощуються мальки, а потім випускаються у струмки (Знання.., 12, 1969, 7).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 617.