Слово "формально" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ФОРМА́ЛЬНО, присл.

1. Офіційно, дотримуючись встановлених правил, виконуючи необхідні формальності (у 2 знач.). [Мартіан:] Ардентів батько був мій друг і поручив його моїй опіці, як умирав. [Ізоген:] Формально ти не був опікуном (Л. Укр., III, 1952, 298); Петро Степанович формально став цивільним співробітником військової газети, а по суті — ще ближче зійшовся з військовими (Кучер, Голод, 1961, 201); Олександр Юхимович Стадник формально не мав відношення до вокального мистецтва (Дмит., Наречена, 1959, 145).

2. Дотримуючись лише форми (у 6 знач.), не вникаючи, не заглиблюючись в суть чого-небудь. Він узяв слово, критикував тих юнаків, що формально поставилися до навчання у вечірній школі робітничої молоді (Кочура, Родина.., 1962, 9); // Для видимості. — Я розповім вам про випадок у той наш рейс. Формально — ми зафрахтувалися перевезти вантаж, а фактично — шукали когось, щоб пограбувати (Ю. Янов., II, 1958, 152).

3. Маючи ту чи іншу форму (у 7 знач.); дотримуючись тієї чи іншої форми. Надзвичайно складна за своєю побудовою, формально, можливо, еклектичною, вона [«Звенигора»] дала щасливу можливість мені — виробничнику-самоукові — випробувати зброю в усіх жанрах (Довж., І, 1958, 22); Формально писати "під" Маяковського — річ частенько безплідна, як ми бачимо у деяких сучасних російських поетів (Рильський, IX, 1962, 76).

4. заст. Справді, по-справжньому. Деякі гості опинилися формально в клопітнім стані супроти цього проекту [Начка] (Фр., VI, 1951, 213); Вже до кінця Йон не відступавсь від Гашіци: він формально залицявся, а дика спочатку дівчина дедалі рахманішала (Коцюб., І, 1955, 235).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 621.