ФОРМА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Тип, структура чого-небудь, що відповідають певному рівню, певній стадії розвитку. Вона [дума] без сумніву пізньої формації і зливає в собі найбільшу часть давніших дум того циклу (Фр., XVI, 1955, 17); Зерно набуло якихось нових, дуже тонкої формації якостей (Вол., Сади.., 1950, 9); // Взагалі комплекс однорідних або близьких одне до одного явищ, предметів, поєднаних спільними умовами і характером утворення й розвитку.
2. Суспільство на певному ступені історичного розвитку з властивими йому способом виробництва, системою виробничих відносин і рівнем розвитку продуктивних сил. Становлення рабовласницької формації супроводилось гострою політичною боротьбою, рішучим викорчовуванням старих родоплемінних порядків і відносин (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 244); Історичний досвід вчить, що в умовах несоціалістичних, класових формацій завжди точилася і точиться непримиренна боротьба між експлуататорами і експлуатованими (Наука… 8, 1959, 2).
Суспі́льно-економі́чна форма́ція — те саме, що форма́ція 2. Кожна нова суспільно-економічна формація створює свою матеріально-технічну базу на тій виробничій основі, яку вона дістає в спадщину від своєї попередниці (Ком. Укр., 7, 1960, 50).
3. геол. Сукупність геологічних відкладень, гірських порід одного часу й однакового способу утворення. Крейдяна формація.
4. спец. Рослинне угруповання, що характеризується одним або кількома спільними провідними видами. На основі досліджень над плодоношенням підбілика альпійського в Карпатах можна передбачити, що в міру заміни первинної рослинності щільнодернистими формаціями умови для відновлення підбілика альпійського ставатимуть більш несприятливими (Укр. бот. ж., XVIII, 1, 1961, 56); Рослинність Південного берега Криму істотно різниться від рослинності Яйли. Вона має субтропічний характер і належить до формації середземноморського типу (Геол. Укр., 1959, 583).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 622.