ФОСФОРИ́ЧНИЙ, а, е. Який світиться мерехтливим голубуватим світлом подібно до фосфору. Було темно; тілько десь-десь на шпилях горбів або на стрімких берегах ярівся сніг синюватим фосфоричним блиском (Фр., III, 1950, 296); Вона здавалася такою, як і всі, доки не заговорить. Тоді її трохи скісні сірі очі спалахували фосфоричними вогниками (Вільде, Ти мене не любив, 1958, 11); Вони проходили саме повз струхлі пеньки, і Костецький на хвилину зупинився, щоб ще раз подивитися на фосфоричне палання струхлявілого дерева (Перв., Дикий мед, 1963, 230).
Фосфори́чна стрі́лка; Фосфори́чний цифербла́т — стрілка, вкрита фосфором, циферблат з укритими фосфором позначками, завдяки чому вони світяться в темряві. Навіть не глянувши на фосфоричний циферблат годинника, Дмитро сказав: — Пора (Жур., Звич. турботи, 1960, 179); Фосфорична стрілка на Стасевому годиннику ще не переповзла й сьомої вечора, як він вийшов з дому (Ю. Бедзик, Альма матер, 1964, 140).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 631.