ФОТОГРАФО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. та мин. ч. до фотографува́ти; // у знач. їм. фотографо́ваний, ного, ч. Той, кого фотографують. Для одержання повного силуету пізно увечері або рано вранці фотографованого садовлять проти вікна, за яким немає будинків, дерев тощо (Довідник фот., 1959, 75).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 633.