ФОТОО́ПІР, пору, ч. Напівпровідниковий прилад, який використовують для реєстрації й визначення інтенсивності та спектрального складу світлового потоку. Фотоелектричні датчики-фотоелементи і фотоопори застосовуються для реєстрації та вимірювання різних видів випромінювання. Вони дозволяють автоматично включати або виключати різні механізми, керувати певним виробничим процесом (Наука.., 3, 1962, 26).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 635.