ФОТОПОРТРЕ́Т, у, ч. Портрет, зробл. фотографічним способом; фотографічний портрет. Обстановка звичайна для інтелігентної родини. На стінах великі фотопортрети Надії в ролях (Лев., Нові п’єси, 1956, 85); Хто вже хто, а він добре розуміється на такій тонкій справі, як фотопортрет (Перв., Дикий мед, 1963, 373); Художній фотопортрет — складний щодо виконання вид фотографічного зображення (Мист., 4, 1968, 13).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 636.