ФОТОПРИЙМА́Ч, а́, ч.
1. Апарат для прийому фототелеграфних зображень по радіо або проводовій лінії зв’язку.
2. Пристрій, який сприймає променеву енергію і перетворює її на електричні сигнали.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 636.