ФОТОРУШНИ́ЦЯ, і, ж. Фотоапарат з довгофокусним об’єктивом (телеоб’єктивом), укріплений разом з ним на держаку, що нагадує своїм виглядом рушницю; признач. для фотографування тварин на волі та віддалених об’єктів. Перші.. «фоторушниці» з’явилися близько ста років тому.. За їхньою допомогою робили серійну зйомку рухомого об’єкта (Мист., 6, 1965, 11); Фотолюбителі часто «полюють» за птахами або тваринами, витрачають на це багато часу, а негативи одержують неякісні. От би фоторушницю! (Знання.., 5, 1970, 30).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 636.