ФРЕ́ЗЕР, а, ч. Те саме, що фре́за 1. Та ось уже лунає ритмічний стук штампувальних верстатів, дзижчать різці і фрезери на револьверних, і приємний, м’який голос сирени сповіщає про новий день на заводі (Автом., В. Кошик, 1954, 261); // Верстат, обладнаний фрезою (у 1 знач.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 642.