ФРЕЗЕРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Обробляти фрезою, фрезером. Фрезерують вироби з різних матеріалів: сталі, чавуну, бронзи, дюралюмінію та ін. (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 281); Верстат цей [фрезерний автомат] самостійно, без втручання людини може фрезерувати поверхні різноманітних деталей (Роб. газ., 8.I 1965, 1); Для оранки на важкому грунті рекомендують на поверхні лемеша фрезерувати заглиблення у вигляді канавок, які з’єднуються з вихідними отворами точок змащування (Наука.., 7, 1958, 54).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 643.