ФУМІГА́НТ, у, ч. Хімічна речовина, пара або газ якої знищує шкідливих комах, діючи на них через дихальні органи і поверхневий покрив. До фумігантів належать хімічні речовини, які отруюють шкідників через дихальні органи, потрапляючи в них у газо— або пароподібному стані (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 31); Спека і сильний вітер знижують ефективність фумігантів (Колг. енц., II, 1956, 558).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 650.