ФУРМАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., заст. Візникувати. Гриць за яку тільки роботу не брався: і майстрував, і бондарював, і фурманував (Чорн., Визвол. земля, 1959, 15); Бобилі могли крамарювати, фурманувати, чумакувати, промишляти, могли навіть бути значними громадськими діячами (Нар. тв. та етн.. 3, 1958, 107).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 656.