ФІГЛЯ́РСТВО, а, с.
1. заст. Праця, професія фігляра (у 1 знач.).
2. Поведінка або витівка фігляра (у 2 знач.); кривляння, позерство. З втішним фіглярством він розповідав Гуменному, які там, у далекій губернії, були хороші дівчата (Гончар, І, 1954, 437).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 583.