ФІЛАНТРОПІ́ЧНИЙ, а, е.
1. Стос. до філантропії. Передавав він мені сумну новину, що доктор Дерижанов умер.., що були про нього некрологи.. з дуже прихильною оцінкою його медично-філантропічної діяльності в Ялті (Л. Укр., V, 1956, 298); Автор [І. Франко] уриває оповідання кінцівкою, яка знищує філантропічний порив Германа: переродження не сталося, хижак лишився хижаком (Від давнини.., І, 1960, 398).
2. Прикм. до філантро́п. В царській Росії боротьби з туберкульозом фактично не було, і лише деяка допомога туберкульозним хворим подавалася філантропічними організаціями (Шк. гігієна, 1954, 319); Філантропічне товариство.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 590.