ФІЛОКСЕ́РНИЙ, а, е. Прикм. до філоксе́ра. Філоксерна зараза; // Заражений філоксерою. Філоксерний виноградник; // Пов’язаний з філоксерою. Тихович зрозумів, ще піп має однакові з селянами погляди на філоксерну справу (Коцюб., І, 1955, 225); // Признач. для боротьби з філоксерою. Він довгий час працював в Одеській філоксерній комісії, яка обслідувала виноградники Молдавії і Криму (Рад. літ-во, 3, 1957, 111).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 594.