ФІЛОСО́ФІЯ, ї, ж.
1. Наука про найзагальніші закони розвитку природи, суспільства та мислення. Задумав я, бачите, зробити ступінь у ще ніким не затриману сферу — філософію, тобто написати філософську драму (Мирний, V, 1955, 404); [Нартал:] А потім ти показав мені ще інші скарби, — світ філософії, науки (Л. Укр., II, 1951, 431); Радянська наука оснащена зброєю величезної сили — філософією діалектичного матеріалізму (Наука.., 12, 1957, 18); // Яке-небудь або чиє-небудь учення про найзагальніші закони розвитку природи, суспільства та мислення. Філософія марксизму є МАТЕРІАЛІЗМ (Ленін, 23, 1972, 40); Він відзначався глибоким знанням матеріалістичної філософії і своєю полум’яною антирелігійною агітацією (Наука.., 3, 1958, 45).
&́9651; Позити́вна філосо́фія див. позити́вний 1.
2. чого. Теоретичні, методологічні принципи, що лежать в основі якої-небудь науки, галузі знань і т. ін. Філософія математики; Філософія права.
&́9651; Філосо́фія просві́тництва див. просві́тництво.
3. розм. Абстрактні міркування відносно чого-небудь. Бідна ти, моя дитиночко, з усякими слабостями, турботами, напастями. Та вже без них не можна прожити, потішайся хоч такою філософією (Коцюб., III, 1956, 186); [Старший лікар:] Що ж, покуту нестимуть хто вище за нас. Філософія тут ні до чого (Лев., Драми.., 1967, 14); // Переконання, що склалося з приводу чого-небудь; концепція. — Богдане, не майте мене за одну з тих жінок, яких ви взагалі бачили. І не стосуйте до мене вашої філософії (Ю. Янов., II, 1958, 131); — О, та ти й справді такий? Святая Русь? Поругані свободи? Та кинь ти всі ці штучки! Живи, поки живеться! Гуляй, поки гуляється. — Оце і вся твоя філософія? (Гончар, II, 1959, 291).
&́9671; Розво́дити (розве́сти) філосо́фію див. розво́дити.
4. зах., розм. Філософський факультет університету. Там живе учитель її братів, молодий студент філософії, Нестор Деревацький (Фр., VII, 1851, 10).
5. заст., розм. Середній із трьох класів (риторика, філософія, богослов’я) духовної семінарії. Мучились з ним, «святі отці», мучились та й вигнали з філософії… (Мирний, І, 1949, 371); Йому заманулось женитись, і він, скінчивши риторику й філософію, покинув богословію [богослов’я] й поїхав шукати собі жінки (Н.-Лев., III, 1956, 15).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 594.